нормаль

[normɑlʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. У математиці: пряма лінія, перпендикулярна до дотичної в точці дотику до кривої або поверхні.

  2. У техніці та фізиці: перпендикуляр до поверхні в точці падіння або відбиття променя.

  3. У геодезії: напрямок сили тяжіння в даній точці земної поверхні, що збігається з напрямком схилу рідинної поверхні.

  4. У переносному значенні: зразок, стандарт, встановлена міра чогось; те, що відповідає нормі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нормаль, р. нормалі, д. нормалі, з. нормаль, о. нормаллю, м. нормалі, к. нормале

Більше записів