нормаль

1. У математиці: пряма лінія, перпендикулярна до дотичної в точці дотику до кривої або поверхні.

2. У техніці та фізиці: перпендикуляр до поверхні в точці падіння або відбиття променя.

3. У геодезії: напрямок сили тяжіння в даній точці земної поверхні, що збігається з напрямком схилу рідинної поверхні.

4. У переносному значенні: зразок, стандарт, встановлена міра чогось; те, що відповідає нормі.

Приклади вживання слова

нормаль

Приклад 1:
Для замкнених пове р- хонь нормаль, яка виходить назовні, прий- мається за додатну. Тоді там, де вектор E  напрямлений назовні, nE та EФ додатні, а коли E  входить в середину поверхні, nE та EФ від’ємні (рис.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Приклад 2:
Виділимо довільну елементарну площадку dS, нормаль n до якої складає кут α з вектором E  . Спроектуємо ел е- мент dS поверхні S на поверхню радіуса r з центром в місці знаходження заряду q.Тоді .cosdSdSn α= Елементарний потік === ndS r4 qdS cosEФd 2 0 E πεα ωπεωπε d4 qdr r4 q 0 2 2 0 == , а ωd – тілесний кут, під яким елементарну площадку dS видно з точкового заряду q. Провівши інтегрування по к уту, отримаємо 0 4 0 0 qd4 qdSEФ S E n εωπε π === ∫∫ .
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Приклад 3:
Умову виходу еле ктрона з металу можна записати так: ϕυ ∆≥ e2 m 2 п , де пυ – проекція швидкості електрона на нормаль до поверхні металу. Додаткову енергію електрони про- відності можуть отримати при освітленні металу (зовнішній фотоефект), нагріванні (термоелектронна емісія), під дією сильн о- го електричного поля (автоелектронна ем і- сія), при бомбардуванні поверхні металу потоком електронів у в акуумі (вторинна електронна емісія).
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Приклад 4:
Контур зі струмом в магнітному п о- лі повертається, набуваючи рівноважного положення і його позитив на нормаль роз- міщується вздовж осі стрілки в напрямку від її магнітного полюса (рис.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Приклад 5:
Якщо на межі поділу відсутні вільні зар яди і струми провідності, то для тангенціальних складових – проекцій ве к- торів E  , D  , B  , H  на дотичну площину – мають місце такі співвідношення: ττ 21 EE = , 2 1 2 1 B B µ µ τ τ = , 2 1 2 1 D D ε ε τ τ = , ττ 21 HH = , а для нормальних складових – проекцій векторів E  , D  , B  , H  , на спільну нормаль до межі поділу двох середовищ: 1 2 2 1 n n E E ε ε= , nn 21 BB = , nn 21 DD = , 1 2 2 1 n n H H µ µ= , де 1ε , 1µ , 2ε , 2µ – відносні діелектричні і магнітні проникності в ідповідно першого і другого середовищ.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”