місячина

[misjɑt͡ʃɪnɑ] Іменник

Буква:М

Значення

(іст.) Форма оренди землі в Російській імперії, при якій селянин за право користування наділом протягом одного місяця відробляв панщину на поміщицькій землі, часто з власним тяглом та знаряддями.
(іст.) Грошова або натуральна плата, що виплачувалася найманому працівникові (наприклад, сільськогосподарському робітнику, прикажчику) один раз на місяць.
(перен., розм.) Дуже обмежена, бідна їжа, скупий місячний пайок; взагалі убоге, монотонне харчування.

Граматичні форми:

н. місячина, р. місячини, д. місячині, з. місячину, о. місячиною, м. місячині, к. місячино