Словник Української Мови
Буква
1. Офіційне висування, пропозиція кандидатури на виборну посаду, на здобуття нагороди, премії тощо.
2. Одна з категорій, розділів у конкурсі, фестивалі, премії, за яку присуджується окрема нагорода.
3. У лінгвістиці: найменування, назва, а також сам процес називання, іменування предметів та явищ дійсності.
4. У фінансах та економіці: встановлена, зафіксована вартість чого-небудь (номінал), наприклад, цінних паперів, грошей.
Приклад 1:
А втім, і номінація давньогрецьких мойр засвідчує їхній внутрішній зв’язок зі смертю, адже в основі своїй вони мають індоєвропейське кореневе сполучення *тг, тобто «смерть». Звідси, до речі, походять й українські смерть, мрець, помирати, мара, морок тощо.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
3.Номінація на міжнародну нагороду за взірцеву доставку фармацевтичної продукції. 4.Нагорода газетою «France Express» Великим призом STC за взірцеве обслуговування клієнтів.
— Невідомий автор, “082 Mlr21”