Словник Української Мови
Буква
1. Уявне піднесення кого-, чого-небудь до ідеалу, наділення його досконалими, часто нереальними рисами; дія за значенням ідеалізувати.
2. Психол. Механізм захисту психіки, що полягає в перебільшенні позитивних якостей об’єкта та ігноруванні його недоліків.
Приклад 1:
Це не ідеалізація — так було, і це робило життя не просто стерпним, а й повноцінним. Якось у 70-ті вибралася далеко — аж до Узбекистану: в Андижані жила моя кузина Наталка Богатирьова, дочка сестри Коцюбинського Ольги (2003 року ця моя остання родичка по Коцюбинському в другому коліні померла).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”