1. Руйнувати, знищувати, повністю зводити нанівець, позбавляти цінності або значення.
2. Завдавати шкоди здоров’ю або зовнішності, калічити, спотворювати.
3. Перен. Псувати, розкладати морально, духовно.
Словник Української Мови
Буква
1. Руйнувати, знищувати, повністю зводити нанівець, позбавляти цінності або значення.
2. Завдавати шкоди здоров’ю або зовнішності, калічити, спотворювати.
3. Перен. Псувати, розкладати морально, духовно.
Приклад 1:
В краю потворнім є потворний бог — почвар володар і владика люті скаженої — йому нема відради за цю єдину: все трощити впень і нівечити, і помалу неба додолу попускати, аби світ безнебим став. Вітчизною шалених катованих катів.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”