1. Повністю, до кінця, без можливості відновлення (знищити, зруйнувати, розбити).
2. Марно, даремно, безрезультатно (пропасти, зійти).
нанівець
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
), силою своєї незміренної напруги, що на ній тільки й тримається світ, оприсутнять в його грудях той божественний, злоунедійснювальний промінь, що його Ковжун так безглуздо просвище, звівши бабині зусилля нанівець секундною зарозумілістю, яка вмить наллє йому груди пихою вибранства й змусить спересердя голосно побажати (а хіба не попереджала баба Юстина, щоб ані пари з уст? ), аби дідько (а згадувати лукавого й поготів, бож чи не сама ця згадка й спричинила згодом Онуферкове самогубство, що не здійснилося лише завдяки втручанню Дзиндри?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: прислівник () |