Значення
-
Позбавлений здатності говорити через вади мовленнєвого апарату або глухоту від народження.
-
Який не видає звуків, беззвучний; тихий, мовчазний.
-
Позбавлений голосу, права голосу або можливості вільно висловлюватися.
-
У переносному значенні: такий, що не виражає чогось, не виявляє своїх почуттів, думок; безмовний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. німий, р. німого, д. німому, з. німого, о. німим, м. німім, к. німий