1. (розм.) Зменшувально-пестливий варіант слова “нічогенний” — такий, що не викликає занепокоєння, цілком прийнятний, досить добрий; непоганий, непоганий.
2. (перен., розм.) Про людину: приємний, симпатичний, милий на вигляд.
нічогенький
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Другий, запінений пухом від чобіт і по тім’я, хапав ротом повітря й хрестився, а третій… третій, правда, сидів на конику нічогенький: у червонім, як жар, кунтуші, м’язистий, з маленькими вушками на виліпленій з рудої глини живій голові, він їв поглядом то одну танцівницю, то другу, і по його, як бите, товчене скло, зелених очах було видно: «Мені б із вас одненьку!..» Наливайко, аби не зсувалась, підгогорив на лобі корону і щось, — Дем’ян не розчув, — сказав євнухові. Євнух побожно вислухав, розвернув щоки до китайців і переказав: — Шановні!
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: прикментик () |