незцілимість

[nɛzt͡silɪmistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “незцілимий“; стан, коли щось неможливо зцілити, вилікувати або відновити.

  2. У переносному значенні — стан стійкого психологічного болю, душевної травми або моральної шкоди, які не піддаються загоєнню.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. незцілимість, р. незцілимості, д. незцілимості, з. незцілимість, о. незцілимістю, м. незцілимості, к. незцілимосте

Більше записів