Особа, яка займається популяризацією — поширенням, поясненням і роботою над засвоєнням широкими верствами населення якихось знань, ідей, мистецьких творів тощо.
Той, хто сприяє популяризації, зростанню популярності когось або чогось.
популяризатор
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Нещодавно, коли я вже як дослідник і популяризатор творчости Василя Стуса переглядала його листування з рідними, раптом у листі до дружини від 24.06.81 р. натрапила на цілу сторінку, звернену до мене (якимось чином вона не дійшла до мене свого часу). Є в цьому листі такі рядки: Хотів би, Михасю, аби Ти знайшла собі заняття — свого рівня, аби не втікати в дійсність, як добре Ти висловилася.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: іменник (однина) |