незрушений

1. Який не зазнав руйнування, змін або пошкодження; що зберігся в цілості, недоторканим.

2. Про людину: який залишився спокійним, стриманим, не піддався хвилюванню або сумнівам; непохитний.

3. У граматиці: про слово (часто власну назву), яке не змінюється за відмінками; несклонюваний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |