незникний

[nɛznɪknɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Такий, що не зникає, не пропадає; вічний, невмирущий.

  2. Уживається як складова частина власних назв, що вказують на незнищенність, вічність (наприклад, у назві пам’ятника «Незникний полк»).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. незникний, р. незникного, д. незникному, з. незникного, о. незникним, м. незникнім

Більше записів