1. Повний, всеосяжний, що охоплює всі сторони явища, процесу або всіх учасників чогось; цілковитий.
2. (У переносному значенні) Крайній за ступенем прояву, абсолютний, беззастережний.
Словник Української Мови
Буква
1. Повний, всеосяжний, що охоплює всі сторони явища, процесу або всіх учасників чогось; цілковитий.
2. (У переносному значенні) Крайній за ступенем прояву, абсолютний, беззастережний.