Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що не є знайомим, не має особистих стосунків або попереднього досвіду спілкування з кимось; чужий, невідомий у спілкуванні.
2. Такий, що не є відомим, вивченим або дослідженим; незвіданий, недосліджений.
3. Який не має знайомства, попереднього досвіду з чимось; не обізнаний у певній галузі, не набув практичних навичок.
Приклад 1:
Десь у 70-і роки на порозі моєї київської оселі раптом виріс незнайомий молодик виразно вірменської зовнішности. Виявилося, що то мій племінник Едик, син Ольги, якої на той час уже не було серед живих.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
— питався незнайомий голос. — А єслi не пощастить?
— Невідомий автор, “Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich”
Приклад 3:
— Дуже приємно, що ти слухаєш, — фамiльярно сказав незнайомий голос. Катрусi хутко забилось серце, її раптом прийшла мисль, що говорить з нею нiхто iнший, як її довгожданий Михайлик.
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”