незнайомець

1. Особа, яка є незнайомою, чужа для когось; та, з ким не знайомі, не мають знайомства.

2. Чужинець, іноземець; особа, що прибула з іншої місцевості чи країни.

3. У літературі (часто з великої літери) — персонаж, загадкова або таємнича особа, що з’являється несподівано і впливає на хід подій.

Приклади вживання

Приклад 1:
Якось до нього в помешкання завітав незнайомець, який ледь говорив ламаною українською і мав при собі великий пакет усякої всячини. Цей пакет, за його словами (а більше жестами), слід було передати «Україна».
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |