Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що не був досліджений, вивчений або відкритий; невідомий, загадковий.
2. Такий, що не був пережитий або відчутий кимось; незнайомий, новий (про почуття, стани, враження).
3. (У переносному значенні) Такий, що містить у собі щось таємниче, приховане; незбагненний.
Приклад 1:
10.4.1972 «Недоля вже нитку сурову снує,..» Недоля вже нитку сурову снує, а згадую знову і знову в каміння вмуроване серце твоє, незнаний, незвіданий Львове. Здається, від панських полишений учт, камінний, кремінний, залізний мені ти постав із підзамчових круч, хоч сльози сліпили, як близни.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”