Властивість або стан за значенням прикметника “незмушений“; відсутність змушеності, натуженості, штучності; природність, свобода у поведінці, висловлюваннях або почуттях.
незмушеність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан за значенням прикметника “незмушений“; відсутність змушеності, натуженості, штучності; природність, свобода у поведінці, висловлюваннях або почуттях.
Відсутні