1. Який зазнав дії з придавлювання; такий, що його придавлено, притиснуто чимось важким.
2. Переносно: пригнічений, засмучений, сповнений важких переживань, що викликає відчуття тягаря, утиску.
Словник Української Мови
Буква
1. Який зазнав дії з придавлювання; такий, що його придавлено, притиснуто чимось важким.
2. Переносно: пригнічений, засмучений, сповнений важких переживань, що викликає відчуття тягаря, утиску.
Приклад 1:
Тихий придавлений голос полився, неначе десь поблизу тихий потік шумів по камінні. Шкандиба співав, як поневірялись козаки на морі, на турецькій каторзі, як залізні ланцюги перетинали козацьке тіло до кісток, як гнучка таволга впивалась п’явками в плечі, як дзюрчала козацька кров по білому тілу, по козацькому… як козаки плакали й побивались в неволі, згадуючи рідний край, мир хрещений.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”