Значення
-
Абстрактна властивість об’єкта, яка полягає в тому, що його неможливо виміряти через надзвичайно великі масштаби, розміри або інтенсивність; безмежність, неосяжність.
-
Філософський та поетичний термін, що означає безкінечність, відсутність меж у просторовому, часовому або якісному розумінні; безмірність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незмірність, р. незмірності, д. незмірності, з. незмірність, о. незмірністю, м. незмірності, к. незмірносте