нежить

1. У фентезійній та ігровій термінології — загальна назва для різноманітних міфічних істот, що є оживленими мерцями або бездушними створіннями, часто підвладними темній магії (наприклад, зомбі, скелети, привиди, вампіри).

2. У народних віруваннях — зла, нечиста сила, невід’ємна частина низки міфологічних істот (наприклад, у словосполученнях “нежить-недоля”, “нежить пекельна”).

Приклади вживання

Приклад 1:
Бо раптом султан схопив на Дунаї нежить, а тахти на Дунаї для нього у Габсбургів не знайшлося і він приплив через море полежати під напиналом в Очакові біля мене — поближче до Запорізької Січі?.. Я жартую, а хто ж все-таки на тій тахті може бути?..
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: іменник (однина) |