Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що не може бути здійсненим, реалізованим; неможливість виконання, нереальність.
Абстрактна якість, що характеризує ідею, план або дію як такі, що не підлягають практичному втіленню через об’єктивні перешкоди або внутрішні суперечності.
Приклад 1:
Здається, розмова б про цю тезу Леніна, про нездійсненність його прогнозів щодо відмирання держави та про викривлення цієї тези, скажімо, в спосіб використання держави пролетаріату проти… пролетаріату, була б тут більше до речі. — Облишмо Леніна в спокої.
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”