1. Абстрактна властивість того, що не існує в дійсності, не відповідає реальності; фантастичність, ілюзорність.
2. Щось нереальне, уявне, фантастичне; химера, вигадка.
нереальність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Однак додаючи низку коротеньких — формальних, та не семантичних — сурядних речень («І по панах, і по жидах, і по всєкі вірі!»), причому всі вони без підмета й присудка, та ще й висловлені з «нервовою» окличною інтонацією, В. Стефаник підкреслює нереальність й ілюзорність тієї огидної почвари. Так, Антін може піти, куди йому заманеться, та всюди він буде лише попихачем чи посібником сил зла.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: іменник (однина) |