Древослів

Словник Української Мови

індуктивність

Буква

ІНДУКТИ́ВНІСТЬ, -ності, жін.

1. фіз. Властивість електричного кола або його частини (котушки, провідника тощо) створювати магнітне поле під час проходження електричного струму; кількісна характеристика цієї властивості, що визначається відношенням магнітного потоку до сили струму, який його створює. Одиницею вимірювання індуктивності в системі СІ є генрі.

2. спец. Здатність до логічного узагальнення, переходу від окремих фактів до загальних висновків; індуктивний метод мислення. Протилежне — дедуктивність.

Приклади вживання слова:

індуктивність

Приклад 1:
Індуктивність .. 187 §82. Явище взаємної індукції.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Індуктивність Згідно із закону Фарадея, електро- рушійна сила індукції iε виникає при будь-яких змінах магнітного потоку BФ через поверхню, охоплену провідним ко н- туром, незалежно від природи цього пот о- ку і рівна dt d dt dФN B i ψε −=−= . Під час проходження по контуру непостійного струму власний м агнітний потік змінюється і в контурі теж наводит ь- ся ЕРС індукції.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Індуктивність контуру залежить від форми контуру, його розмірів та відносної магнітної проникності середовища, в як о- му він знаходиться. З виразів для ЕРС самоіндукції, а саме dt dILc −=ε та dt d dt dФ N cc 1B ψε −=−= , де cψ – потокозчеплення самоіндукції, от – римуємо, що cdLdI ψ= .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Більше записів