Древослів

Словник Української Мови

нездалий

Буква

1. Який не зміг досягти мети, не справився з чимось; невдалий, невдатний.

2. Який не має необхідних здібностей, умінь; нездібний, невмілий.

3. (У значенні іменника) Той, хто неспроможний на щось, нездібна людина.

Приклади вживання слова

нездалий

Приклад 1:
— Мнєкому ніколи не варт бути, бо мнєкий чоловік нездалий до нічого… Михайло розставив всі пальці в руках і показував Гьоргієві. — Мой, мой, такі дужі, такі лакомі на бійку, що раз лакомі, де ймуть, там з мнесом рвуть!
— Невідомий автор, ” Vasil Stiefanik”

More posts