1. Який не зміг досягти мети, не справився з чимось; невдалий, невдатний.
2. Який не має необхідних здібностей, умінь; нездібний, невмілий.
3. (У значенні іменника) Той, хто неспроможний на щось, нездібна людина.
нездалий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Мнєкому ніколи не варт бути, бо мнєкий чоловік нездалий до нічого… Михайло розставив всі пальці в руках і показував Гьоргієві. — Мой, мой, такі дужі, такі лакомі на бійку, що раз лакомі, де ймуть, там з мнесом рвуть!
— Невідомий автор, ” Vasil Stiefanik”
Частина мови: прикментик () |