Значення
-
Абстрактний іменник, що означає стан або якість бути незбутним, тобто таким, що не може бути забутим, стертим з пам’яті; вічна, невмируща присутність у свідомості (про почуття, спогади, образи).
-
У філософській та художній літературі — властивість того, що існує поза межами часу, що не піддається забуттю та зникненню; вічність, незмінність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незбутність, р. незбутності, д. незбутності, з. незбутність, о. незбутністю, м. незбутності, к. незбутносте