незмінність

Властивість або стан того, що не змінюється, залишається постійним, сталим, незмінним у часі або за обставин.

У мовознавстві — граматична категорія, що характеризує слова, які не мають форм відмінювання або дієвідміни (наприклад, прислівники, вигуки, сполучники).

Приклади вживання слова

незмінність

Приклад 1:
Попри незмінність навколишнього природного середовища у 2,5 раза збільшилося населення країни, поліпшилося його матеріальне становище, ускладнилося інтелектуальне життя. Пра- японці навчилися будувати великі складові кораблі, якими могли діставатися до материка, знову поновився культурно-технологічний обмін між Японією і континентом (перерваний після утворення островів, унаслідок водної ізоляції).
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”