1. Стан, коли людина працездатного віку не має оплачуваної роботи, офіційно визнана безробітною та активно її шукає; безробіття.
2. (Економіка) Макроекономічний показник, що відображає частку незайнятого (безробітного) працездатного населення в загальній чисельності робочої сили країни чи регіону.