1. Властивість за значенням прикметника “незатертий“; стан, коли щось не втратило своєї оригінальності, свіжості, новизни або виразності через надмірне або тривале використання.
2. У художній та літературній практиці — якість твору, образу, виразу тощо, що відзначається новизною, небанальністю, відсутністю кліше та витертих, шаблонних прийомів.