1. Надати чомусь міцності, стійкості; зміцнити, укріпити.
2. Підкріпити їжею, напоєм; відновити сили.
3. (переносно) Підтримати морально, надати запевненості; підбадьорити.
Словник Української Мови
Буква
1. Надати чомусь міцності, стійкості; зміцнити, укріпити.
2. Підкріпити їжею, напоєм; відновити сили.
3. (переносно) Підтримати морально, надати запевненості; підбадьорити.
Приклад 1:
Сказано, молодий, хисткий — нікому було покріпити… Ото ж скоро вже дійшли і до того пасічника, що ратища струже. Обскочили його кругом і взяли в свої руки.
— Невідомий автор, “194 Vibrani Opovidannia Pantielieimon Kulish”