Стан, коли людина або група людей не відчувають внутрішнього заспокоєння, душевної рівноваги; тривожність, непокій, збудженість через незадоволеність чимось, невирішеність проблеми або очікування чогось.
Властивість бути незаспокоєним, невгамовним, схильним до хвилювань і пошуків; невгамовність.