1. Почуття або стан невдоволення, незадоволення чим-небудь; відсутність задоволення.
2. Висловлення, прояв такого почуття; нарікання, скарга.
незадоволеність
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ну, і коли боротьба, як от і в нас було, то люди ці то сюди, то туди — ну, і, звичайно, незадоволеність. Для инших працює — своє гине; до свого візьметься — для всіх не встигає.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |