1. Властивість за значенням прикметника “незасіяний“; стан, коли земля або інший ґрунт не засіяний сільськогосподарськими культурами.
2. Переносно: стан незайнятості, незаповненості чимось; порожнеча, незайнятість (наприклад, про незайнятість часу, думок).