незасіяність

[nɛzɑsijɑnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “незасіяний“; стан, коли земля або інший ґрунт не засіяний сільськогосподарськими культурами.

  2. Переносно: стан незайнятості, незаповненості чимось; порожнеча, незайнятість (наприклад, про незайнятість часу, думок).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. незасіяність, р. незасіяності, д. незасіяності, з. незасіяність, о. незасіяністю, м. незасіяності, к. незасіяносте

Більше записів