Значення
-
(медичний термін) Патологічний стан, при якому порушується нормальний процес зрощення країв рани або перелому кістки, що призводить до утворення незамкнутого дефекту тканин (наприклад, незарощення кісток черепа у новонароджених).
-
(біологічний/ембріологічний термін) Вроджена вада розвитку, що характеризується відсутністю або неповним змиканням (закриттям) анатомічних структур організму під час ембріогенезу (наприклад, незарощення верхньої губи, твердого піднебіння, дуги хребців).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незарощення, р. незарощення, д. незарощенню, з. незарощення, о. незарощенням, м. незарощенні, к. незарощення