незамкнутий
[nɛzɑmknutɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який не має замкнутого контуру або не є ізольованим; такий, що має відкриту структуру або вільний вихід.
-
У математиці: такий, що не містить усіх своїх граничних точок; відкритий (про множину).
-
Переносно: про людину — не замкнутий у собі, не відокремлений від інших; комунікабельний, доступний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незамкнутий, р. незамкнутого, д. незамкнутому, з. незамкнутого, о. незамкнутим, м. незамкнутім