незамкнутий

1. Який не має замкнутого контуру або не є ізольованим; такий, що має відкриту структуру або вільний вихід.

2. У математиці: такий, що не містить усіх своїх граничних точок; відкритий (про множину).

3. Переносно: про людину — не замкнутий у собі, не відокремлений від інших; комунікабельний, доступний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |