1. Властивість або стан того, що не є замкненим; відсутність меж, обмежень або завершеності, здатність до розвитку, змін або продовження.
2. У математиці (топології) — характеристика множини, яка не містить усіх своїх граничних точок, тобто її доповнення є відкритою множиною.
3. У психології та філософії — характеристика особистості, системи чи процесу, що передбачає відкритість зовнішнім впливам, новому досвіду та внутрішнім змінам.