покріпачитися

1. (ірон.) Стати кріпаком, потрапити в кріпацтво; набути ознак несвободи, залежного стану.

2. (перен., розм.) Добровільно або вимушено обмежити свою свободу, опинитися в повній залежності від когось або чогось (наприклад, від роботи, зобов’язань, обставин).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |