незадоволений

1. Який відчуває незадоволення, невдоволення; невдоволений, розчарований.

2. Який виражає такий стан, сповнений незадоволення.

Приклади вживання

Приклад 1:
Стах був вельми незадоволений з того, що тепер не вдасться ухвалити зак­ лючного меморандуму, до якого він, мовляв, мав із десяток дуже потрібних пропозицій. Проте мені здається, що його невдоволення пов’язане було швидше з обіцяним і втраченим заключним обідом.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
I чути незадоволений голос: — А ти сам не догадаєшся? Не знаєш, що в мене женська хвороба?
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”

Приклад 3:
Так зробив незадоволений Макс. …Пiзно вiн пiдходив до своєї кiмнати.
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”

Приклад 4:
Старий артилерист був дуже незадоволений з Вариної поведiнки. Вiн навiть щось пробурмотiв собi пiд нiс з приводу того, що ще довго, мовляв, Бого духовi прийдеться «давати порядок».
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”

Приклад 5:
Як незрозумiле, що простий народ i досi чимсь незадоволений i досi нiяк не перейде на справжнiй мажор… Ех, проклятая спадщина царизму!” Але Iван Iванович знову подивився на дружину поверх окулярiв i, зиркнувши на кухоннi дверi, де порається Явдоха, запитує ледве чутним голосом: — Ну, Галакточко… А… що там взагалi говорять про мене?
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: прикментик () |