Який відчуває незадоволення, незгоду, роздратування або досаду через те, що його очікування, бажання чи вимоги не виконано.
Який виражає такий стан або ставлення (про вигляд, поведінку тощо).
невдоволений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Траплялося, звичайно, що Яхве був невдоволений своїм народом, гнівався й карав, але рано чи пізно він усе ж приходив ізраїльтянам на допомогу і звільняв їх від ворогів, насланих для того, щоб випробувати їх». Яхве почали сприймати як бога нетерпимого, ревнивого та виняткового.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Партія помилилась і мусить негайно помилку виправити, бо для німців тепер «об спригнуть не может бить і речі, вопрос об том, как би слезть…» І Wermacht, кажуть, невдоволений. І в Італії серйозні заворушення.
— Невідомий автор, “Agatangel”
Приклад 3:
Невдоволений шепiт пройшов по юрмi. Се ж горить спирт!
— Невідомий автор, ” Mikhailo Mikhailovich Kotsiubin”
Приклад 4:
— запротестував невдоволений з таких заходiв парубок. — Дурень єси!
— Невідомий автор, “Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich”
Частина мови: прикментик (True) |