незадовільність

[nɛzɑdoʋilʲnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Стан, коли щось не відповідає очікуванням, потребам або встановленим вимогам; відсутність задоволення.

  2. У логіці та філософії: властивість судження, яке не розкриває повністю змісту поняття про предмет; недостатність обсягу знань про предмет для однозначного висновку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. незадовільність, р. незадовільності, д. незадовільності, з. незадовільність, о. незадовільністю, м. незадовільності, к. незадовільносте

Більше записів