тимома (від грец. θυμός — «душа, почуття» та -ωμα — «пухлина») — рідкісна пухлина середостіння, що розвивається з клітин епітелію тимуса (загрудинної залози).
тимома — застарілий термін у психіатрії, що позначав патологічно підвищену, хворобливо загострену самоповагу, марнославство, які розглядалися як один з ключових симптомів параноїдального розладу особистості.