Словник Української Мови
Буква
1. У значенні присудкового слова: виражає високий ступінь якості, ознаки або інтенсивності дії; надзвичайно, дуже, вкрай.
2. У значенні модального слова: так, що важко або неможливо повірити; незбагненно, фантастично, нереально.
3. (У реченні) як категорична відповідь: виражає заперечення або сумнів у правдивості сказаного; не може бути, цьому не можна повірити.
Приклад 1:
Я запам’ятала його на все життя — малесенького, сухенького, неймовірно жвавого і по-дитинному пустотливого, неповторного оповідача. Збереглося родинне фото разом з ним — він називав це фото «Святе сімейство й один із волхвів».
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”
Приклад 2:
Дешифрування клинописного письма було неймовірно важкою, а на думку ряду авторитетних лінгвістів середини XIX ст.— взагалі неможливою справою. В успіх ассиріологів (так називали себе вчені, які вміли читати клинопис) у Європі повірили не всі.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
(<< back) 76 Вірю, тому що неймовірно (лат.). (<< back) 77 Смак до життя (франц.).
--- Тютюнник Григорій, "Вир"