1. Який не був використаний, не витрачений, залишився в наявності.
2. Про сили, енергію, почуття тощо: який не був вжитий, не знайшов собі застосування або виходу.
Словник Української Мови
Буква
1. Який не був використаний, не витрачений, залишився в наявності.
2. Про сили, енергію, почуття тощо: який не був вжитий, не знайшов собі застосування або виходу.
Приклад 1:
І ввесь його капітал буде жити з ним невитрачений і додаватиме гіркоти і так гіркому буттю на землі. Ох, як я вас любив, зниклі з лиця землі священичі садиби!
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”