невинність

1. Властивість або стан, коли людина чи дія вільні від провини, злочину, гріха; відсутність вини.

2. Чистота, безгрішність, цнотливість, особливо у морально-етичному або сексуальному сенсі.

3. Наївність, простодушність, довірливість, відсутність підступності або злого умислу.

4. Юридичний статус особи, яка не визнана винною у вчиненні злочину; презумпція невинуватості.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Принести на вівтар — на груди до повії — Невинність молоду. Гляджу й на немовлят… Кумедні споминання Викликує той рід; Що кожне, кожне з них із акту спарування Прийшло на білий світ.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |