Значення
-
(в релігійній філософії, особливо в концепції Пауля Тілліха) такий, що ґрунтується на Бозі або божественному законі; автономний у Бозі, тобто такий, що знаходить основу своєї свободи та моралі в божественній волі, а не в людському самозаконодавстві.
-
(загальніше) пов’язаний із божественним керівництвом або підпорядкований божественному принципу; такий, що визнає першопричиною та основою всього Бога.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. теономний, р. теономного, д. теономному, з. теономного, о. теономним, м. теономнім, к. теономний