невикінчений

Такий, що не доведений до кінця, не завершений; незакінчений.

У граматиці: про дієслівну форму або конструкцію, що виражає дію, яка триває, повторюється або не має чіткого завершення (напр., недоконаний вид дієслова).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |