невикінчений
[nɛʋɪkint͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що не доведений до кінця, не завершений; незакінчений.
-
У граматиці: про дієслівну форму або конструкцію, що виражає дію, яка триває, повторюється або не має чіткого завершення (напр., недоконаний вид дієслова).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. невикінчений, р. невикінченого, д. невикінченому, з. невикінченого, о. невикінченим, м. невикінченім