незакінчений
[nɛzɑkint͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що не доведений до кінця, не завершений, не має остаточного вигляду або результату.
-
У граматиці: про вид дієслова, що виражає дію в її розвитку, повторюваності або без зазначення на її завершеність (на противагу доконаному виду).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незакінчений, р. незакінченого, д. незакінченому, з. незакінченого, о. незакінченим, м. незакінченім