НЕВ’ЯЗКА, и, жін.
1. Відсутність узгодженості, злагодженості між окремими частинами чого-небудь; неузгодженість, розбіжність. У роботі виникла нев’язка між планами відділів.
2. спец. Різниця між теоретично обчисленим і практично виміряним значенням якої-небудь величини (у геодезії, математиці, техніці). Кутова нев’язка теодолітного ходу не перевищувала допустимої норми.