Значення
-
НЕВ’ЯЗКА, и, жін.
-
1. Відсутність узгодженості, злагодженості між окремими частинами чого-небудь; неузгодженість, розбіжність. У роботі виникла нев’язка між планами відділів.
-
2. спец. Різниця між теоретично обчисленим і практично виміряним значенням якої-небудь величини (у геодезії, математиці, техніці). Кутова нев’язка теодолітного ходу не перевищувала допустимої норми.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нев'язка, р. нев'язки, д. нев'язці, з. нев'язку, о. нев'язкою, м. нев'язці, к. нев'язко