Значення
-
Властивість або стан того, що є неузгодженим; відсутність згоди, гармонії, єдності у думках, діях, положеннях, елементах чогось.
-
Логічна, фактична або формальна суперечність між частинами висловлювання, документа, теорії тощо; розбіжність.
-
Лінгв. Порушення граматичних правил зв’язку слів у словосполученні або реченні, коли залежне слово не ставиться у вимагані основним словом форму роду, числа, відмінка чи особи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неузгодженість, р. неузгодженості, д. неузгодженості, з. неузгодженість, о. неузгодженістю, м. неузгодженості, к. неузгодженосте