1. Властивість або стан того, що є неузгодженим; відсутність згоди, гармонії, єдності у думках, діях, положеннях, елементах чогось.
2. Логічна, фактична або формальна суперечність між частинами висловлювання, документа, теорії тощо; розбіжність.
3. Лінгв. Порушення граматичних правил зв’язку слів у словосполученні або реченні, коли залежне слово не ставиться у вимагані основним словом форму роду, числа, відмінка чи особи.