1. Який не в’яне, не втрачає свіжості, кольору, форми; постійно квітучий, зелений (про рослини).
2. перен. Який не втрачає сили, значення, актуальності з плином часу; вічний, нетлінний, невмирущий (про славу, пам’ять, ідеї, твори мистецтва).
нев’янучий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ти не що інше, як суха і м ертва палка, та із її середини може процвісти цвіт нев’янучий. Ой як не скоро зводимо на небо закляклий погляд наш, погрузлий у праху тіла нашого!
— Невідомий автор, “Grigorii Piznai V Sobi Liudinu”
Частина мови: прикментик () |