Властивість за значенням невтомлюваний; здатність довго й наполегливо працювати, не відчуваючи втоми; невтомність.
невтомлюваність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість за значенням невтомлюваний; здатність довго й наполегливо працювати, не відчуваючи втоми; невтомність.
Відсутні